Четвер, 27 квітня 2017 08:21

Еммануель Макрон — повільний занепад ЄС і посилення конфліктів з корінними нацменшинами

Перемога нинішнього фаворита президентських виборів у Франції Еммануеля Макрона означатиме повільний занепад ЄС, негативний вплив Франції на українсько-польські відносини і посилення протистояння з Німеччиною.

Еммануель Макрон представник великого бізнесу і буде захищати інтереси бізнесу. Заявляв себе прихильником ЄС. Звідси можливе посилення антибританської позиції і конкуренція з Німеччиною за лідерство в ЄС.

В цій конкуренції з Німеччиною, очевидно, Макрон буде намагатися опиратися на менші держави ЄС. Ключовим у політиці Макрона будуть спроби збереження ілюзії "єдиної Європи" і захист інтересів великих корпорацій.

Україні варто очікувати посилення тиску з боку ЄС. Вимоги будуть у більш категоричній формі з пропозицією їхнього беззастережного прийняття з боку України, незалежно від того, чи відповідають такі вимоги інтересам України і ставленню до них з боку населення України. Стосунки між Україною та ЄС будуть більш напруженими.

В українсько-польських відносинах, зокрема в конфліктних ситуаціях, ймовірний виступ Макрона на стороні Польщі. При цьому будуть активно використовуватися антиукраїнські ідеологічні стереотипи минулого, зокрема щодо оцінки історії українсько-польських стосунків.

У відносинах із США стосунки з республіканцями будуть традиційно гірші, у порівняння з демократами, схильними підтримувати політику великих корпорацій. Все, що йде в руслі республіканської стратегії буде відкидатися, а все що буде йти в руслі давньої демократичної стратегії буде підтримуватися. Варто очікувати зближення з Китаєм, як головним конкурентом США.

Загалом у міжнародній політиці ймовірними будуть намагання реанімувати систему стосунків на основі принципів, які були до українсько-російської війни і до посилення протистояння США і Китаю. Буде спроба оживити старі мертві ідеали “зміцнення європейської єдності” і світоустрою на основі інтересів транснаціональних корпорацій. Будуть спроби повернутися назад, до політики “світової стабільності”, або щонайменше імітація відновлення такої системи із нехтуванням змін, які принесла українсько-російська війна.

У стосунках з Росією, незважаючи на явні антиросійські заяви, Макрон буде дефакто підтримувати Путіна в інтересах транснаціональних корпорацій. Зрештою це відбувається вже зараз, коли окремі мережі супермаркетів (Ашан) просто перереєструвались згідно з російським законодавством на території окупованого Криму. Публічні антиросійські заяви Макрона закономірні, бо стратегія міжнародної політики в рамках інтересів транснаціональних корпорацій розглядає Путіна, як елемент стабільності, що добре для бізнесу великих корпорацій.

Зміни в Росії, з точки зору транснаціонального бізнесу, можуть бути непрогнозовані. А транснаціональний бізнес хоче стабільності. Окупація Криму буде фактично визнана на основі того, що вона звершилася, щоб якісь зміни не дали зайвої напруженості. Ситуація може бути схожою з невизнанням частиною західного світу окупації СРСР країн Прибалтики і практична співпраця з радянським режимом після Другої світової війни.

Франція буде пробувати більше втручатися у ситуацію в Сирії. Очевидно, будуть спроби домогтися миру через лояльного ставлення до Асада, а з іншого боку — бажання не суперечити міжнародній громадській думці. Буде багато галасу з приводу позиції щодо Сирії, але мало результату. Подібно західний світ поводився під час “Зимової війни” 1939 року СРСР проти Фінляндії, коли далі доволі поміркованих заяв про допомогу Франція не пішла.

Можна прогнозувати кілька головних рис політики Макрона:

  • Уникнення напруженості та намагання применшити значення міжнародних проблем замість їх вирішення. Як результат, ця напруженість проявиться у майбутньому. Якщо перемога Ле Пен вела б до швидкого руйнування ЄС, то діяльність Маркона, швидше за все, буде відтягувати руйнування ЄС, але це руйнування буде остаточне і безповоротне.

  • У внутрішній політиці Макрон не буде проявляти етнічної позиції щодо мігрантів. Є ймовірність, що зросте тема підвищення статусу французький мови, як спроба спрямувати енергію французьких націоналістів у конструктивне русло. Буде домінування французької мови всередині Франції, спроби активного просування назовні. Як наслідок, можуть виникнути напруженості між владою і корінними меншинами, передовсім в німецькому Ельзас і Лотарінгії. Цьому сприятиме і посилення напруги у німецько-французьких стосунках. Етнічні проблеми у Франції можуть зміститися з площини “корінні мешканці - мігранти” у площину “французи проти корінних меншин”.

Загалом. Можна прогнозувати, що у час Макрона Франція буде повільно послаблюватися, попри суб’єктивні великі спроби Макрона її посилити. Цей кандидат не пропонує нічого нового і не може пропонувати, виходячи з його бази підтримки. Основа підтримки Макрона це частина населення, що хоче повернутися у “стабільне минуле”. 

Для України і Макрон і Ле Пен були негативним варіантом. Лише Фійон був позитивним. Прихильник справжнього французького націоналізму, який інтереси Франції ставить понад усе, але з повагою ставиться до інтересів інших народів, оскільки тільки так можна забезпечити стабільність і стійкі міжнародні стосунки. Радіти можна з того, що Фійон не четвертий, а третій.

Лабораторія суспільно-політичного аналізу

Центру з інформаційних проблем територій

Петро Жук, Назар Мазур, Роман Соломонюк

Адреса:

вул. Джохара Дудаєва. 15/16
Львів, Україна 79005

Контакти

Тел/факс: +38 (067)372-96-24
Email: cipt.kontakt@gmail.com