Четвер, 15 червня 2017 05:46

Перська затока — новий фронт гібридної світової війни

Новий етап Третьої світової війни розпочався у Перській затоці. Ліберальний “блок грошей” спробував завдати удару у Катарі, однак перемогу отримав консервативний “блок сили”. Наслідком невдалого наступу невдачі “блоку грошей” може стати активація конфлікту в Україні.

США у світовій гібридній війні

Світова війна, яка відбувається зараз у світі, ні холодна ні гаряча. Вона гібридна. У цій війні є блоки різко протилежними інтересами, але нема бажання відкрито виявляти ці інтереси і однозначно показувати протистояння. Через це використовуються різні підставні країни і підставні події. Проте діючі сили у цій війні зацікавлені у збереженні напруженості, не тільки на політично-дипломатичному, але й на воєнному рівні..

Політично-дипломатична напруженість зросла після того, як президент США Дональд Трамп оголосив Китай основним противником США. Це відповідало інтересам консервативного блоку.

“Консерватори” працюють у напрямку зменшення значення міждержавних засобів регулювання загалом і збільшення самодостатності країн та народів у вирішенні своїх проблем. Консерватори належать до “блоку сили”. Для блоку сили основою світопорядку має бути система політичних домовленостей, для забезпечення виконання яких використовується силовий потенціал великих країн, передовсім військовий. Гроші для цього блоку є лише засобом для формування і підтримання силового потенціалу. Мета — вплив на різні країни і суспільні спільноти для забезпечення балансу інтересів між ними в усіх сферах.

Проте Трамп і республіканці не можуть вести всю політику США за своїм бажанням. Сьогодні Трамп представляє інтереси найбільш радикальної частини республіканців. Разом з тим, на Трампа мають вплив, як республіканці, які спираються на національний бізнес і середній клас, так і демократи, що опираються на транснаціональні корпорації.

Економічне і політичне протистояння між США і Китаєм визнається основним геополітичним конфліктом сучасності, хоча у самих США немає повної єдності думки щодо конфлікту. Дуже багато економічних сил у США зацікавлені у торгівлі з Китаєм. США не є монолітною у протистоянні з Китаєм. Про геополітичну немонолітність США і навіть теперішньої американської влади свідчить і наявність російського впливу на Трампа.

Щоб зберегти прихильність тих, хто голосував за нього, Трамп має продемонструвати активність у боротьбі з Китаєм та його союзниками. Такими союзниками є Росія та Іран, що об’єктивно зацікавлені у перемозі “ліберального блоку”. Ці країни прагнуть вийти з економічної ізоляції. Активно використовують засоби економічної маніпуляції, насамперед у енергетичній сфері.

“Ліберали” працюють у напрямку посилення економічних міждержавних структур з розширенням їх завдань від економічних і соціальних, до політичних та ідеологічних. Ліберали належать до “блоку грошей”. Для блоку грошейосновою світопорядку мають бути економічні інтереси найбільших виробників. Сила для них є лише засобом підпорядкування своїм інтересам менших виробників і спрямування суспільних процесів у вигідному для найбільших виробників руслі. Мета — прибутки від виробництва і вплив на різні частини світової спільноти шляхом перерозподілу фінансових ресурсів і продуктів масового споживання.

Шиїтсько-сунітське протистояння

Шиїтсько-сунітське протистояння у глобальній війні є одним з проявів глобального протистояння між “блоком грошей” і “блоком сили”. Боротьба між шиїтами і сунітами стала другим етапом розгортання світової війни і виявилась у загостренні збройного конфлікту в Сирії й Іраку. Основна лінія конфронтації в цьому конфлікті по лінії протистояння між шиїтами та сунітами. Відбуєваться загострення стосунків між світовими центрами шиїтів і сунітів — Іраном та Саудівською Аравією.

На сучасні політичні проблеми світу наклалися відмінності між сунітською та шиїтською гілками ісламу. У шиїтів Іслам одержавлений, тому значною мірою використовується, як інструмент державної політики (подібно до того, як Візантія, а потім Росія, використовували Православ’я). Для сунітів же Іслам - передовсім ідеологія і система моральних норм. Тому суніти значно гостріше реагують на кризу моралі в світі. Саме завдяки моральній ідеологічній спрямованості радикальні сунітські рухи, незважаючи на жорсткі методи дій (зокрема тероризм), мають значну підтримку в ісламському світі й сприймаються, як борці за справедливий світоустрій проти споживацького викривлення моралі у західному світі.

Помірковані суніти, хоча засуджують методи радикалів, але погоджуються з метою. Шиїти до релігії підходять більш прагматично. Тому цілком логічно, що суніти ближчі до консервативної (керованої у першу чергу національними політичними інтересами) частини західного світу, шиїти до економічно-ліберальної (керованої міжнародними економічними інтересами корпорацій).

Наступ блоку грошей

Для США в особі Трампа просування в Росії не є пріоритетом. Цьому сприяють кілька причин. По-перше, це так званий “російський вплив”. Проявляється у постійних дрібних та великих скандалах пов’язаних з цим “впливом на Трампа з боку російських політиків” , які можна описати як вдалі інформаційні операції російської сторони. По-друге це тимчасовий баланс сил у протистоянні на західних кордонах Росії. Попри зусилля Росія нездатна зараз просуватися на українському напрямку. Росії також бракує ресурсів для відкриття нового фронту у Прибалтиці. Та й американський народ основним супротивником вважає не Росію, а Китай. Тому не ставить жорстких вимог щодо просування в боротьбі з Росією.

Разом з тим, безпосередня конфронтація між США і Китаєм наростає повільно. Китай її уникає і вдало діє через своїх союзників. Тому американській владі найзручніше демонструвати свою активність проти Ірану. Саме цим можна пояснити, що перший візит Дональда Трампа був до Саудівської Аравії, найбільшого ворога Ірану в мусульманському світі. А другий візит в Ізраїль, країни, за якою традиційна іранська політика не визнає права на існування.

Участь Ірану в глобальному протистоянні проявлялась переважно на сирійському фронті. Проте на сирійському фронті зараз немає потенціалу активності. Світовий інтерес до Сирії зменшився. В цій ситуації Іран відкрив новий напрям наступу — арабські країни Перської затоки. Основний напрямок гібридної війни перенісся на шиїтсько-сунітське протистояння. Цьому сприяла слабкість Саудівської Аравії. Команда нового короля Саудівської Аравії виявилася не настільки сильною та рішучою, як команда його попередника.

Тому і виникла можливість зробити чергову спробу розколу сунітського блоку держав Аравійського півострова. Раніше така спроба була досить успішною у Ємені та не надто успішною в Бахрейні: У Ємені громадянська війна (за активної підтримки Іраном шиїтських повстанців) практично знищила країну. У Бахрейні саудівські війська придушили шиїтське повстання. Протягом останніх місяців подібний сценарій спробували розіграти у Катарі.

Контрнаступ блоку сили

Іранські керівники, як і їхні російські колеги, ефективно діють двома шляхами: підкупу і шантажу. У бідному Ємені ефективно працював підкуп. У багатому Катарі — шантаж. Передача великої суми коштів катарською королівською сім’єю контрольованим Іраном збройним угрупованням, очевидно, не стільки за викуп члені королівської сім’ї, скільки за уникнення громадянської війни в країні, мала означати наближення Катару до шиїтського блоку. Дестабілізація в Катарі крім Ірану була дуже вигідна Росії. Адже Катар найбільший в світі постачальник скрапленого газу, основний конкурент Росії на газовому ринку.

Якби не швидка бурхлива реакція Саудівської Аравії та її союзників, що проявилась в розриві стосунків з Катаром, рух Катару до шиїтського блоку продовжився б аж до його повної політичної залежності від Ірану. Шиїтське повстання в Бахрейні у минулому зазнало поразки через те, що в ньому брали участь соціальні низи, а влада і середні верстви - виступили різко проти. Якщо б влада Катару зблизилась з Іраном, то вона разом з шиїтською частиною населення могла б подолати опір сунітського середнього класу і таким чином в цій країні відбувся б державний переворот з переходом її у шиїтський блок. Різка реакція Саудівської Аравії і бойкот Катару різко загострює ситуацію, проявляє можливість збройного конфлікту всередині Катару та на його кордонах.

Хоча протистояння в Катарі тільки розгоряється, але вже видно, що воно відбувається не за сценарієм Ірану та його союзників. Демонстрацією цього була стрілянина в іранському парламенті напад на мавзолей айятоли Хомейні. Малоймовірно, що ці акції змогли організувати сунітські радикальні організації, які не мають досвіду і можливостей дій в Ірані. Проте такий досвід і можливості мають ізраїльські спецслужби. Ймовірно, союзник Саудівської Аравії, Ізраїль, показав Ірану, що йому не варто здійснювати зовнішнього наступу, бо в нього можуть виникнути внутрішні проблеми.

Інший союзник Саудівської Аравії, Туреччина, несподівано проявила велику толерантність до катарської правлячої династії, запропонувавши їй свою опіку і, що особливо важливо, введення в Катар для стабілізації ситуації, турецьких військ. Таким чином Туреччина, що є країною сунітського блоку, намагається не допустити потрапляння катарської влади під вплив Ірану.

Висновки

Отже, на крок з шиїтського блоку з шантажем королівської сім’ї Катару і змушування її перерахунку великої суми коштів ворогам сунітського блоку (З виявлення факту “фінансування” іранських спецслужб власне і почався дипломатичний конфлікт навколо Катару), сунітський блок зробив три кроки у відповідь:

  1. Саудівський бойкот Катару.

  2. Турецький захист Катару, щоб не допустити його дальшого зближення з Іраном.

  3. Збройні сутички в центрі Ірану, щоб показати його слабкість.

Дії обох блоків є типовими для гібридної війни, коли реальний зміст подій зовсім не відповідає їх показовій спрямованості. Очевидно, треба очікувати кроків з боку шиїтського блоку, чи навіть кроки з боку їхніх союзників, Китаю чи Росії.

Відповідно до способів ведення гібридної війни — ці кроки можуть бути несподіваними і незрозумілими. Але наслідком таких кроків мало б бути загострення ситуації в світі передовсім там, де це вигідно Ірану та його союзником. Не виключено, що цим місцем стане Україна.

Лабораторія суспільно-політичного аналізу

Центру з інформаційних проблем територій

Петро Жук, Назар Мазур, Роман Соломонюк

 

Адреса:

вул. Джохара Дудаєва. 15/16
Львів, Україна 79005

Контакти

Тел/факс: +38 (067)372-96-24
Email: cipt.kontakt@gmail.com