Актуальні результати:

• Суспільно-політичні настрої тернополян (результати соціологічного опитування 10-12 серпня 2020)

• Суспільно-політичні настрої тернополян (результати соціологічного опитування 29-31 липня 2020)
  

Досвід

Соціологічні дослідження Центр з інформаційних проблем територій НАН України виконує з 1990 року. За цей час виконано понад 3000 соціологічних опитувань, серед яких близько 300 загальноукраїнських.

Допустима похибка досліджень складає 3 %. Емпірична похибка (порівняння результатів виборів і опитувань за період 1990-2019) показала середню похибку 1,5 %, у регіонах, де проводяться регулярні дослідження протягом 6 місяців і більше — 0,8 %.

Час виконання дослідження, що включає 9 питань, складає 7 діб з дня початку дослідження, до отримання Замовником результатів.

Центр має власну мережу інтерв’юерів у кожному регіоні України. Середній досвід роботи працівників Центру складає 8 років, що забезпечує якість виконання досліджень. Директор Центру — Жук Петро Антонович, розробник соціоінформатики - науки про сприйняття, передачу та перетворення інформації в соціальних системах, здійснює теоретичні розробки в цьому напрямку та їх застосування до практичних задач. Роботи з теорії цілеспрямованих систем, теорії розвитку, моделювання суспільних процесів, зокрема, процесів формування громадської думки, Займається дослідженням семантичних полів - структурованих сукупностей інформації, які використовуються в цілеспрямованій діяльності. На основі моделей сприйняття інформації суспільними системами розробив методи дослідження суспільних стереотипів, застосовані в численних соціологічних дослідженнях, виконаних Центром з інформаційних проблем територій. Використовує теоретичні розробки з соціоінформатики та моделювання суспільних процесів для маркетингових стратегій у комерційних кампаніях з просування продукції.

Переваги

• Можливість прогнозувати зміну динаміки громадської думки, виходячи із зміни думки авангардних верств суспільства, які виступають програмуючими для решти соціуму.

• Можливість ефективніше досягнути ті категорії населення, які є активними у формуванні стереотипів щодо споживчої чи електоральної поведінки, проте малоактивні під час опитувань класичним (маршрутним способом).

• Можливість отримати більш відверті відповіді, оскільки  людина "відкритіша" у своїх відповідях при телефонних опитуваннях, бо психологічно почувається безпечніше і відчуває менший вплив інтерв'юера.

• Можливість отримати більш адекватні відповіді, зокрема на відриті запитання, оскільки людина в усній розмові має менше часу на обдумування відповіді і відповідає те, що приходить перше на думку, а отже є найбільш природнім для людини при формуванні поведінкових стереотипів.

• Методологія дозволяє швидко та об'єктивно визначати поведінкові стереотипи, прогнозувати їх та оперативно контролювати ефективність інформаційних кампаній спрямованих на споживача.